інститут загальної та
неорганічної хімії

імені в.і. вернадського
нан україни

УКРАЇНСЬКИЙ ХІМІЧНИЙ ЖУРНАЛ

Український хімічний журнал» є одним із найстаріших і єдине в Україні широкопрофільне фахове видання, що публікує оригінальні та оглядові статті з актуальних проблем сучасної хімії, охоплюючи багато її розділів, зокрема, неорганічну, фізичну, органічну хімію та хімію високомолекулярних сполук.

Засновано журнал у січні 1925 року у м. Харкові за ініціативи та сприяння Всеукраїнського товариства друзів хімічної оборони і хімічної промисловості. З 1939 по 1937 рр. журнал не видавався. У 1948 р. після об’єднання з журналом «Записки інституту хемії» (заснований у 1934 р.) журнал відновив свою діяльність і його почала видавати Академія наук УРСР на базі Інституту загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ) АН УРСР у м. Києві під назвою «Украинский химический журнал».

Із 1966 по 1992 рік журнал виходить під назвою «Soviet Progress in Chemistry», а з 1992 по 1999 рік – під назвою «Ukrainian Chemistry Journal»/Ukrainskii Khimicheskii Zhurnal (ISSN 1063–4568) перевидавався в повному обсязі і поширювався спочатку видавництвом «Faraday Press Inc.» (до 1967 р.), пізніше – видавництвом «Allerton Press, New York».

У 2006 році до засновників журналу: Національної академії наук України та Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В. І. Вернадського НАН України приєднався Київський національний університет імені Тараса Шевченка. З 2019 року «Український хімічний журнал» видається не лише у друкованому (ISSN: 0041-6045), але й в електронному (ISSN: 2708-129X) форматах (щомісяця). Статті публікують українською та англійською мовами після зовнішнього та внутрішнього рецензування. Журнал входить до Переліку наукових фахових видань України – спеціальність 102 Хімія. Періодичність друкованого видання – 6 випусків на рік (здвоєних).

Видання індексується міжнародними базами даних Google Scholar, CrossRef, Open Journal System, Chemical Abstracts та Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського.

Упродовж всього періоду існування до складу редакційної колегії журналу входили провідні вчені-хіміки України.

Відповідальним редактором журналу з 1925 по 1929 рік був професор, пізніше член-кореспондент АН УРСР і АН СРСР, спеціаліст у галузі органічної хімії К. А. Красуський (1867–1937), фундатор Фармацевтичного інституту в Харкові (згодом – Державний науковий центр лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я і НАН України).

З 1929 по 1938 рік відповідальним редактором журналу був професор М. О. Валяшко (1871–1955) – знаний хімік-фармацевт, один із засновників Харківського фармацевтичного інституту.

З 1948 по 1953 рік головним редактором журналу був А. В. Думанський (1880–1967) – вчений зі світовим ім’ям, академік АН УРСР, член-кореспондент АН СРСР, один із засновників Інституту колоїдної хімії.

У 1953–1958 рр. відповідальним редактором журналу був відомий хімік-органік, академік АН УРСР Є. О. Шилов (1893–1970).

Із 1958 по 1968 рік редколегію журналу очолював визначний вчений, фахівець у галузі аналітичної хімії та хімії комплексних сполук академік АН УРСР А. К. Бабко (1905–1968).

Із 1968 по 1988 рік головним редактором був академік АН УРСР Ю. К. Делімарський (1904–1990), засновник всесвітньо відомої школи фізичної хімії та електрохімії розплавлених солей.

У 1988 році редколегію журналу очолив учень Ю. К. Делімарського, академік АН УРСР О. В. Городиський (1930–1992), знаний електрохімік.

Із 1993 року і до 2016 року головним редактором був академік НАН України С. В. Волков (у редколегії з 1979 року), знаний фахівець в галузі фізико-неорганічної хімії.

Із 2016 р. головний редактор журналу – В. І. Пехньо, учень та послідовник академіка НАН України С. В. Волкова, дійсний член Національної Академії наук України, знаний фахівець в галузі координаційної хімії біометалів та металів платинової групи.

На сьогодні науковий редактор журналу – К. Д. Першина, доктор хімічних наук.

Відповідальний секретар і випусковий редактор – Н. І. Перинська, м. н. с.

Наразі до складу редколегії входять 27 провідних фахівців в галузі хімії, серед яких 5 академіків, 9 членів-кореспондентів НАН України, 6 представників закордонних наукових установ з Німеччини, Австрії, Фінляндії, Канади та Китаю.

Перейти до сайту журнала